Завтра відбудеться засідання суду в справі «Банки проти Мінюсту»
2 июля 2013 г. — НАБУ
3 липня 2013 року відбудеться перше слухання за позовами 11-ти комерційних банків – членів Незалежної асоціації банків України (НАБУ) до Міністерства юстиції України про оскарження його наказу.
Мова йде про циркуляр Мінюсту «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України з питань реалізації арештованого майна» №1758/5 від 29 листопада 2012 року.
На думку банкірів, цей документ суперечить нормам Закону України, який був ініційований Кабміном на виконання доручення Президента України Віктора Януковича щодо розвитку кредитування в Україні. Законом обмежено витрати, пов’язані з організацією та проведенням прилюдних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на комісійних умовах, 5% вартості реалізації цього майна.
Натомість, фактично, Міністерство юстиції внесло зміни до своїх підзаконних актів таким чином, що на сьогоднішній день збережено винагороду спеціалізованих торгуючих організацій у розмірі 15%.
Зараз ці кошти, які вираховуються із вартості майна боржника, перерозподіляються між трьома приватними структурами, уповноваженими Мінюстом проводити прилюдні торги.
Початок засідання 3 липня 2013 року об 11.00 в приміщенні Окружного адміністративного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1, зал судового засідання № 37.
Суть питання:
04.11.2012 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов’язань» (реєстр. № 5405-VI від 02.10.2012 р). Однією із позитивних змін цього закону, було внесення змін до законодавства України, які б мали на 10% підвищити ефективність повернення коштів у банківську систему ( зміни до статей 62 та 66 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обмеження витрат, пов’язаних з організацією та проведенням прилюдних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на комісійних умовах, п'ятьма відсотками вартості реалізації цього майна).
Обмеження загальної суми витрат у процесі примусової реалізації майна боржників є надзвичайно актуальним та необхідним, оскільки під час його продажу кредитори та боржники втрачають від 35 до 50% вартості майна (зокрема, 10% виконавчого збору та 15% комісії спеціалізованої торгуючої організації, яка займалась організацією та проведенням прилюдних торгів). При цьому, якщо виконавчий збір надходить до Державного бюджету України, то комісійна винагорода перерозподіляється на користь приватних структур, якими є спеціалізовані торгуючі організації (в 2012 році в Україні діяли лише 4 таких структури, у 2013 - три).
Приймаючи до уваги існуючу ситуацію, банківські установи з радістю сприйняли внесені зміни до Закону України «Про виконавче провадження», адже це позитивно вплинуло б не тільки на обсяги повернення кредитних коштів у банківську систему України, а й зменшило б непродуктивні витрати боржників.
Однак, в процесі реалізації норм Закону № 5405 Міністерство юстиції України (далі – Мінюст) розмежувало поняття «витрат» та «комісійної винагороди» та внесло зміни до своїх підзаконних актів таким чином, що на сьогоднішній день збережено комісію спеціалізованих торгуючих організацій у розмірі 15% від вартості реалізації арештованого майна (наказ «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України з питань реалізації арештованого майна» № 1758/5 від 29.11.2012 р., яким внесено зміни до Порядку реалізації арештованого майна, наказ Мінюсту № 42/5 від 15.07.1999 р. та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, наказ Мінюсту України № 68/5 від 27.10.1999р.).
НАБУ глибоко переконана, що Глава держави, як ініціатор змін, Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, та Парламент, як законодавчий орган, мали на меті обмеження всіх без виключення непродуктивних витрат у процесі примусової реалізації майна, включаючи зменшення з 15 до 5% розміру винагороди спеціалізованих торгуючих організацій. Проте, при внесенні змін до своїх підзаконних нормативних актів Мінюст неправильно застосував норми Закону № 5405, що повністю знівелювало позитивний ефект прийнятого Закону та ініціативи керівництва держави.