• Google+

Хто потрапить у «чорний список»?

20 октября 2015 г. — Банки Украины

Понад тисяча підприємств, які реально працюють, можуть опинитися поза законом

Із запровадженням нових ознак визнання фіктивності емітентів цінних паперів (емітент — той, хто від свого імені розміщує цінні папери і має виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску), згідно з положенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) №980 від 10 липня цього року, до таких можуть зарахувати акції понад тисячі підприємств, які реально працюють. Такі побоювання під час «круглого столу» в Торгово-промисловій палаті України висловили представники фінансового ринку.

Ці підприємства не зможуть залучати інвестиції, і їхній репутації буде завдано шкоду. Тобто положення НКЦПФР №980 торкнулося не лише інтересів кваліфікованих учасників фондового ринку, а й зачепило інвесторів, які зазнають найбільших втрат від знецінення цінних паперів. 

Критерії ознак фіктивності цінних паперів НКЦПФР вперше прописала у відповідному положенні 2010 року, а потім у 2014-му. 

Повітряні замки на біржі

«За липень-вересень НКЦПФР зупинила обіг цінних паперів майже 100 емітентів зі штучно роздутою загальною капіталізацією 500 мільярдів гривень (25% офіційного ВВП України). Хоч експерти оцінювали ринок фейкової вартості в 100—150 мільярдів гривень», — зазначив член НКЦПФР Дмитро Тарабакін.

А член НКЦПФР Ігор Назарчук уточнив, що комісія зупинила обіг цінних паперів 82 емітентів. Такими, що відповідають ознакам фіктивності, визнано лише 12 емітентів. Ці рішення приймали ще на основі старого аналогічного положення від 22 грудня 2010 року №1942. Нове положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до відповідного списку ще не використовують. Воно працюватиме після подання емітентами нової звітності.

«Наприклад, коли капіталізація Укрнафти сягає 11 мільярдів гривень і на ній працюють 27 тисяч людей із середньою зарплатою 6,5 тисячі гривень, ми мали підприємства з капіталізацією 4,5 мільярда гривень, на яких працювало… 3 особи із зарплатою 500 гривень і дохід 0. Не могла ж така компанія коштувати як третина Укрнафти! І ми зупиняли укладення угод на біржі з її цінними паперами», — пояснює Ігор Назарчук.

На жаль, фондовий ринок в Україні власники деяких підприємств використовують для задоволення власних інтересів та оптимізації грошових операцій. Річ у тому, що через дивіденди їм платити складно і дорого, через капіталізацію підприємств неможливо з огляду на брак вільного фондового ринку з такими інституціональними інвесторами, як банки, недержавні пенсійні фонди та страхові компанії. Ось і стає акція механізмом перерозподілу доходу і задоволення інтересів власника. Фондовики констатують, що навіть компанії-лідери ринку грішать тим, що за один день можуть продавали цінні папери дорожче, ніж ринкова ціна, і дешевше, пояснюючи це різними забаганками клієнтів.

Не зовсім  коректно 

Боротися з фіктивністю цінних паперів налаштовані комісіонери та учасники ринку. Але навіть у комісії погоджуються, що термін «фіктивність» цінного паперу не зовсім коректний. Правильнішим був би м’якший: «додаткова ризикованість».

Поняття «фіктивність» у вітчизняному законодавстві міститься у Цивільному, Кримінальному та Податковому кодексах, а також у Законі «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Однак нема законодавчого визначення терміна «фіктивний емітент» та не регламентовано правових наслідків зарахування емітента до такої категорії. Наявний механізм боротьби з фіктивністю на ринку цінних паперів не є комплексним.

За оцінкою експертів, об’єктивними можна вважати лише три з десяти ознак фіктивності, встановлених новим положенням НКЦПФР. Це критерій встановлення факту відсутності емітента за місцезнаходженням, неподання ним регулярної річної інформації або регулярної квартальної інформації протягом двох кварталів поспіль, перевищення співвідношення капіталізації емітента до вартості чистих активів такого емітента більш ніж у 3 рази відповідно до фінансової звітності емітента. Інші 7 критерів суперечливі. Зокрема, з осторогою експерти ставляться до критерію «непроведення акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль». Тут згадується компанія Укрнафта, де збори акціонерів не відбувалися кілька років.

Питання викликає і «перевищення співвідношення капіталізації емітента до розміру виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) більш ніж утричі відповідно до фінансової звітності емітента». Адже в Україні дуже багато акціонерних компаній, які існують тільки тому, що на них багато записано: земельні ділянки, нерухомість, патенти та винаходи (що коштують значно дорожче, ніж ділянки та нерухомість). Існування таких АТ пояснюється тим, що в нашій країні перереєструвати їх без ризику втрати неможливо.

Дискусійне й питання «кількості працівників емітента менше десяти осіб». Подив викликає і критерій «середньомісячні витрати емітента на оплату праці в середньому на одного працівника є меншими від трикратного мінімального розміру заробітної плати» — нині це 4134 гривні, — адже в Україні багато людей, які працюють за такі гроші.

Набрати чотири сумнівні критерії неважко. За оцінкою рейтингового агентства «Рюрик», відповідати одній або кільком ознакам фіктивності цінних паперів буде значна кількість українських емітентів, зокрема й підприємства, діяльність яких відповідає вимогам вітчизняного законодавства. Тому три з 12 обвинувачених у фіктивності компаній почали оскаржувати рішення чиновників у суді. Але на думку юриста Юрія Бєлкіна, суди бояться приймати рішення з таких справ. Цікаво, якщо котрась із компаній через суд оскаржить визнання себе як емітента з ознаками фіктивності, хто компенсуватиме шкоду за період визнання його фіктивним та відповідатиме за податкові наслідки? У нас же нема процедури відродження доброго імені компанії.

«Комісії потрібно застосовувати більш гнучкий аналіз емітентів і, можливо, безпосередньо звертатися до них перед тим, як вносити їх до списку фіктивних. Комісія бореться із симптомами, а не з причинами. Щиро скажімо: попит на сміттєві папери породжує їх пропозицію. З’ясуймо, хто ці люди, які створюють такий попит, чому вони його створюють», — каже головний аналітик РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Фондовики вважають, що відповідати за операції з фіктивними цінними паперами мають торговці цінними паперами. Ще один із шляхів  очищення емітентів з ознаками фіктивності — спрощення зміни організаційно-правової форми товариств та вирішення питання «мертвих» акціонерів.

Застосувати превентивні заходи очистки ринку цінних паперів та змінити підходи до псевдопаперів запропонували під час «круглого столу» Українська асоціація інвестиційного бізнесу та громадська рада при НКЦПФР. Вони, зокрема, пропонують застосувати окремі процедури, в тому числі судові, для припинення діяльності фіктивного підприємництва, закріпити на законодавчому рівні права НКЦПФР звертатися до органів, які регулюють діяльність аудиторів та оцінювачів майна, щодо перевірки діяльності тих структур, які обслуговують фіктивного емітента та застосування до них відповідних заходів впливу (включаючи анулювання ліцензій. Йдеться і про додаткову звітність фінансових посередників (торговців цінними паперами, компаній з управління активами) та інфраструктурних установ (депозитарні установи, фондові біржі) зокрема щодо пов’язаних осіб.

Експерти впевнені, що традиційний підхід Податкового кодексу України до фіктивних паперів спрямований на зняття «вершків» з таких порушень, а фіскальна жадібність — це хибний шлях. 

Комментарии

blog comments powered by Disqus

Финансовый супермаркет