Макроекономічний огляд (листопад 2010)
26 ноября 2010 г. — Национальный Банк Украины
В третьому кварталі зовнішні умови були не надто сприятливими для України: світові ціни на окремих сировинних ринках, насамперед, енергетичної сировини, підвищувались достатньо високими темпами, при цьому ціни на метали (основну експортну продукцію) знизились.Уповільнення темпів зростання світової економіки також виступало негативним фактором для розвитку вітчизняної економіки.
Інфляційний тиск різко зріс протягом кварталу. Тенденція до зниження інфляції, яка тривала вісім кварталів поспіль, змінилась на протилежну - у річному вимірі вона зросла з 6.9% до 10.5%, за квартал зростання ІСЦ становило 4%.
Скорочення обсягу врожаю в світі та в Україні призвело до зростання цін на продовольчі товари та стало одним з основних факторів підвищення внутрішніх споживчих цін. Це зумовило зростання цін на сирі продукти у III кварталі на 5.0% (13.2% в річному вимірі), при цьому сезонний фактор на ІІІ квартал становить «-»5.8%. Внесок цін на сирі продукти у зростання споживчих цін у III кварталі становив 1.4 в.п.
Вагомий внесок в інфляцію здійснило підвищення цін на товари та послуги, що регулюються адміністративно (зростання на 8.7% за квартал, внесок в ІСЦ - 1.2 в.п.).
Зростання базової інфляції було помірним (в річному вимірі з 7.6% в II кв. до 7.7% в III кв.) зважаючи
на існуючий стримуючий тиск з боку попиту (розрив ВВП в другому та третьому кварталі залишався негативним - «-»1.0% та «-»2.9, відповідно). При цьому зростання базової інфляції було спричинене кількома факторами. Внаслідок девальвації долара США до основних світових валют (зокрема, до євро) та утримання співвідношення до нього гривні на стабільному рівні, гривня також знецінювалася (зміна НЕОК гривні за квартал склала 4%). Вторинні ефекти зростання цін продовольства, підвищення акцизів на тютюнові вироби та алкогольні напої також здійснили суттєвий вклад в зростання базового ІСЦ.
Різке погіршення інфляційних очікувань (з 11.8% в II кв. до 14.5% у III кв.) стало додатковим
чинником зростання інфляції.
Зниження світового попиту призвело до зниження цін на сталь (10.3% за квартал), та зумовило зменшення обсягів експорту чорних металів – на 15.2% за ІІІ квартал. Разом з цим, несприятливі погодні умови негативно вплинули на динаміку рослинництва. Дані фактори погіршили динаміку економічного розвитку – ВВП за квартал зріс лише на 0.1% за виключенням сезонного фактору, в річному вимірі зростання уповільнилося до 3.5% порівняно з 5.9% в ІІ кв. При цьому, за певного падіння зовнішнього попиту на метали, інвестиційний попит залишався досить значним, що сприяло стабільно високим темпам зростання машинобудування (38.3% в ІІІ кварталі в річному вимірі).
Інвестиційна активність в ІІІ кварталі, за нашими оцінками, покращилась як за рахунок приватних інвестицій, так і за рахунок зростання державного фінансування - капітальні видатки було суттєво збільшено (на 71.2% в річному вимірі). Після падіння валового нагромадження основного капіталу на 4.1% за І півріччя, в ІІІ кварталі відбулось його зростання на 2% в річному вимірі.
Стабільний внесок у зростання ВВП мають галузі, орієнтовані на забезпечення внутрішнього споживчого попиту. У ІІІ кварталі 2010 року продовжились тенденції попереднього кварталу: тривало зростання реальних доходів населення. Зокрема, зростання реальної заробітної плати становило 12.1% при зниженні рівня безробіття. Ці фактори обумовлювали зростання галузей, орієнтованих на задоволення споживчого попиту - в річному вимірі оборот роздрібної торгівлі зріс на 9.7% та обсяги виробництва легкої промисловості на 5.3%. Таким чином, зростання приватного споживання в ІІІ кварталі становило більше 4% в річному вимірі.
Зростання державного споживання дещо уповільнилось. Як і очікувалось, у серпні 2010 року Уряд випустив облігації внутрішньої державної позики на суму 16.4 млрд. грн. для погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ, що збільшило внутрішній державний борг на 14.5%.
Доходність зазначених облігацій складає 5.5% річних. Зведений бюджет виконано із дефіцитом (26.3 млрд. грн.), який фінансувався за рахунок запозичень, що обумовило зростання державного боргу за ІІІ квартал на 18.7%.
В умовах низької довіри між учасниками ринку банки продовжують активно вкладати кошти в ОВДП. Таким чином, трансмісія сигналів грошово-кредитної політики НБУ в значній мірі відбувається через видаткову частину державного бюджету.
В цілому, за нашими оцінками, бюджетна політика не чинить суттєвого впливу на інфляцію в поточному періоді, хоча її спроможність до впливу на розвиток цінових процесів поступово зростає.
Так, за нашими оцінками, зважаючи на те, що видатки зведеного бюджету впливають на інфляцію з лагом І квартал, їх рівень у ІІ кварталі 2010 року практично не впливав на інфляцію ІІІ кварталу.
Монетарна політика продовжила спрямовуватись на упередження можливих інфляційних ризиків та збалансування валютного ринку. Однак, в умовах девальвації долара США до євро, відбулась девальвація НЕОК, що в незначній мірі сприяло зростанню базової інфляції.
Погіршення очікувань населення через майбутні зміни у податковому законодавстві та передвиборчі процеси, призвели до зростання попиту на готівкову іноземну валюту. Як наслідок, вже у вересні на міжбанківському валютному ринку попит превалював над пропозицією, що відповідно, змусило НБУ продавати іноземну валюту.
Додатковим фактором зростаючого попиту на міжбанківському ринку виступав спекулятивний капітал, зокрема його відтік за статтею „інші надходження”.
Продовження проведення мобілізаційних операцій НБУ та поступове повернення кредитів рефінансування сприяли зменшенню монетарної бази. Як наслідок, критерії відповідно до Меморандуму з МВФ повністю виконувалися, при цьому залишився певний запас міцності для проведення монетарної політики НБУ.
Депозитні вклади дедалі зростали, незважаючи на негативні очікування щодо підвищення доходів.
Однак, зростання депозитної бази не стимулювало підвищення кредитування реального сектору економіки, яке здійснюється досить стримано.
У IIІ кварталі 2010 року додатне сальдо зведеного платіжного балансу знизилось до 2.0 млрд. дол.
США (5.1 млрд. дол.. США в ІІ кварталі) внаслідок формування дефіциту за рахунком поточних операцій і зменшення профіциту за фінансовим рахунком.
Формування дефіциту за поточним рахунком (1.1 млрд. дол. США, в ІІ кв. – профіцит 414 млн. дол США) відбулось через стрімке зростання всіх категорій імпорту (товарів проміжного споживання, засобів виробництва, споживчого) внаслідок відновлення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту. Експорт в ІІІ кварталі майже не зростав, головним чином через низький попит на продукцію металургії на світових ринках. Зменшення профіциту за фінансовим рахунком (3.1 млрд. дол. США, в ІІ кв. – 4.7 млрд. дол. США) зумовлювалось, насамперед, відновленням приросту готівкової іноземної валюти в інших секторах економіки. Однак слід зазначити, що на високому рівні залишились обсяги зовнішніх залучень Уряду. Крім того продовжували зростати притоки ПІІ та боргового капіталу в реальний сектор економіки.
За умов незмінної монетарної політики, в 2011-2012 роках очікується зростання реального ВВП на потенційному рівні (близько 4%). З одного боку, умови торгівлі погіршуватимуться через подальше зростання цін на газ та нафту, що обмежуватиме зростання економіки. Однак, з іншого боку, фіскальна політика буде досить м’якою через суттєве перевищення видаткової частини над дохідною.
В свою чергу, реальні монетарні умови в середньому в 2011-2012 роках знаходитимуться на
нейтральному рівні.
Інфляція в 2010-2011 роках очікується на рівні близько 11% в основному внаслідок низького врожаю зернових, погіршення інфляційних очікувань та необхідності підвищення тарифів на газ, електроенергію та опалення. При цьому базова інфляція знаходитиметься в межах цілі в 2010 році (близько 8%, що відповідає цілі утримання базової інфляції на рівні до 10% згідно з Меморандумом з МВФ), в 2011 році продовжуватиме знижуватись. Суттєве зниження споживчої інфляції очікується в 2012 році, оскільки в цей період не передбачається значного підвищення цін, які регулюються адміністративно, очікується суттєве зростання потенціалу економіки внаслідок проведення Євро-2012.
Очікується відновлення тенденції до розширення дефіциту поточного рахунку, яка спостерігалась до розгортання фінансово-економічної кризи. За нашими оцінками дефіцит поточного рахунку в 2010 році становитиме 2.8 млрд. дол. США (2.1% від ВВП), а в 2011 році зросте до 3.9 млрд. дол. США (2.5% від ВВП). Це відбудеться через вищі темпи відновлення внутрішнього попиту порівняно з зовнішнім.
Дефіцит поточного рахунку повністю покриватиметься притоком за фінансовим і капітальним рахунком. Притік прямих іноземних інвестицій на прогнозному горизонті залишатиметься нижчим ніж у 2007-2008 роках, однак повністю забезпечуватиме фінансування дефіциту поточного рахунку.