ВІДКРИТА ЗАЯВА
2 декабря 2009 г. — УФУ
Президентові України
В.А. ЮЩЕНКУ
Голові Верховної Ради України
В.М. ЛИТВИНУ
Прем’єр-міністру України
Ю.В. ТИМОШЕНКО
Четвертого листопада 2009 року Верховною Радою України відхилено проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення поширення наслідків фінансової кризи на страховий ринок України» (№4254). Фактично було проігноровано галузь, внесок якої у ВВП на сьогодні перевищує півтора відсотка, а в перспективі – п’ять відсотків.
Фінансова криза загострила хронічні проблеми та створила нові виклики для страхового ринку України.
Не дивлячись на високі темпи розвитку в попередні роки сьогодні страхується не більше 10 відсотків ризиків, які в інших країнах, як правило, страхуються, частка класичного страхування не перевищує 50 відсотків, Держфінпослуг, як регулятор страхового ринку, позбавлений мінімально необхідного ресурсу для здійснення повноважень, державне регулювання непрозоре, неефективне.
Нажаль, зроблені нами минулого року невтішні прогнози щодо впливу фінансової кризи на страховий ринок стають реальністю.
Мільярди гривень страхових резервів заблоковані в банках, обсяг зібраних страхових премій знизився більш ніж на 20 відсотків, а з автокаско – більш ніж на 35 відсотків від минулорічних, а збитковість за цим видом страхування, який складає в обсягах класичного страхування більше 50 відсотків, перевищила стовідсотковий бар’єр. Згорнуті практично всі інвестиційні проекти, кошти акціонерів вимушено залучаються, як правило, на підтримку поточної діяльності. Скорочуються витрати, згортається інфраструктура, звільняються працівники страхових компаній, частина компаній позбавлена ліцензій та перебуває у стані банкрутства. МТСБУ започаткувало процедуру виплати за страховиків, що ліквідуються.
Але ці виклики так і залишились без реагування з боку держави.
Антикризовий закон мав дати мінімально необхідну підтримку страховому ринку та регулятору у найвідповідальніший період їх історії.
З неприйняттям цього законопроекту проігноровано інтереси мільйонів громадян України та суб’єктів господарювання – страхувальників, застрахованих, потерпілих та страховиків.
Втрачено можливість підвищення платоспроможності страховиків та гарантування забезпечення безумовного виконання ними зобов’язань, зокрема, шляхом створення механізму передання страхового портфеля за згодою страхувальників. Не відбудеться підвищення прозорості страхового ринку та ринку суміжних з ним банківських послуг, інституційної спроможності регулятора та ефективності регулювання, зокрема, шляхом надання регулятору повноважень щодо протидії введення в оману страхувальників, штучному зниженню платоспроможності страховиків, застосуванню неринкових умов страхування. Не зменшиться також і адміністративний тиск на страховий ринок, що можливо було б здійснити, зокрема, шляхом запровадження процесуальних засад діяльності Держфінпослуг.
Норми законопроекту не суперечать Конституції України та іншим законам, у ньому використовувалась краща практика українського та європейського законотворення.
Безумовно, антикризовий законопроект в певній частині руйнує хибні стереотипи, які склалися протягом останніх десяти років у законодавстві, внаслідок бездумного запозичення застарілих норм під впливом експертів, які користувалися досвідом 20-ти річної давності (від використання яких більшість європейських країн вже давно відмовились). Тому й виглядає новелою для українських реалій, наприклад, запровадження платежів нагляду, які сьогодні застосовуються в інших європейських країнах.
Загалом, антикризовий законопроект розроблений у такий спосіб, щоб кардинально змінити ставлення держави та суспільства до страхового ринку шляхом створення умов для використання страхування в інтересах сталого розвитку країни, як інструмента управління ризиками в економіці та в побуті, підвищення інвестиційної привабливості країни, вагомого стабільного джерела внутрішніх інвестицій.
Законопроект містить норми, що дозволяють регулятору під час кризових явищ адаптувати регулювання до умов, які швидко змінюються, надаючи чіткі сигнали ринку, що б дозволило стабілізувати ситуацію в галузі.
На сьогодні загальний обсяг відповідальності страховиків, що здійснюють класичне страхування і є відповідальними перед мільйонами страхувальників, оцінюється в розмірі більше 400 млрд. грн., що перевищує розмір державного бюджету України, з них 160 млрд. грн. стосується безпосередньо банків та їх клієнтів. Тому законопроект передбачає конкретні механізми співпраці та координації діяльності НБУ та Держфінпослуг в напрямі підтримання ліквідності страхового ринку, налагодження прозорих, рівноправних відносин страховиків з банками, в т.ч. при наданні банками агентських послуг страховикам та страхуванні майна, що знаходиться в заставі у банків.
Законопроект забезпечує покращення умов діяльності Держфінпослуг. Відсутність незалежних джерел фінансування регулятора фінансових послуг, їх недостатній обсяг руйнує засади незалежності та професійності, підвищує непрозорість його дій, унеможливлює ефективне державне регулювання.
Практика фінансування регулятора учасниками ринку існує в європейських країнах і стимулює регулятор спрямовувати свої основні зусилля на розвиток ринку та забезпечує достатність та стабільність фінансування.
Необхідність незалежного фінансування регулятора обумовлюється ще й тим, що регулювання має бути високотехнологічним, а тому потребує автоматизації, запровадження спеціалізованих баз даних, що зніме потребу проведення виїзних перевірок та відповідно зменшить витрати на адміністрування як страховиків, так і регулятора, зробить регулювання більш прозорим та передбачуваним.
Регулювання відносин у страхуванні є надзвичайно складним і потребує фахівців найвищого рівня. Враховуючи, що фахівці страхового регулятора щодня контактують з учасниками ринку, а їх рішення мають надзвичайно велику вагу для учасників цих ринків, економія на оплаті праці фахівців регулятора обертається на практиці величезними збитками, як для страхового ринку, так і для держави.
Потрібні державі та ринку закони роками не розробляються та не приймаються, а ті, що розробляються, є, нерідко, шкідливими для держави та ринку, а тому страховики змушені протидіяти їх прийняттю. Тому законопроектом пропонується встановлення умов оплати праці працівників регулятора з урахуванням умов оплати праці у відповідних фінансових установах. Подібні вимоги на законодавчому рівні існують у європейських країнах, зокрема, в Польщі.
Неприйняття антикризового законопроекту спрямує розвиток подій на страховому ринку за найпесимістичнішим сценарієм, суттєво збільшить втрати, зумовлені кризою, та загальмує її подолання, призведе до виходу зі страхового ринку України окремих іноземних інвесторів, ще більшого зниження суверенного рейтингу України. При цьому держава втратить на довгі роки можливість використання страхування, як вагомого джерела внутрішніх інвестицій, перш за все довгострокових, як це трапилося з ринком страхування життя у 90-ті роки минулого століття.
У зв’язку з наведеним закликаємо вас, шановні пане Президенте України В.А. Ющенку, пане Голово Верховної Ради України В.М. Литвин, пані Прем’єр-міністре України Ю.В. Тимошенко, шановні народні депутати України не допустити знищення підвалин страхового ринку України, довіри громадян до нього та його інституцій, використати усі наявні у вас повноваження для прийняття законопроекту щодо недопущення поширення наслідків фінансової кризи на страховий ринок України, виявивши політичну волю та економічний прагматизм на благо України.
Від імені членів УФУ
Президент УФУ Олександр Завада